ПРО НАС

ІСТОРІЯ ВІДДІЛЕННЯ

Наше відділення, як частина Інституту нейрохірургії, засноване в 1988 році. Метою створення було вдосконалення медичної допомоги хворим на аденоми гіпофіза, краніофарінгіоми, менінгіоми та інші пухлини, які можна видалити через ніс.

Протягом останніх 20 років докладено багато зусиль для підготовки кваліфікованих кадрів. І на сьогоднішній день співробітники відділення використовують всі можливості для вдосконалення своїх навичок обмінюючись досвідом із закордонними колегами.

У 2011 році операційну було оснащено сучасним обладнанням – новим мікроскопом та HD-ендоскопом. Для розвитку новітньої ери ендоскопічної нейрохірургії в Україні лікарі відділення стажувалися в Німеччині, Італії, Франції, Австрії та Нідерландах.

Вже з 2013 року ендоскопічне видалення пухлин трансназальним доступом (тобто, через ніс) стало нашою щоденною практикою. На теперішній час, враховуючи кількість операцій як у провідних світових клініках (близько 350 на рік), ми маємо величезний досвід лікування аденом гіпофіза, краніофарінгіом, менінгіом, хордом, гліом та іншої патології головного мозку.

Наше відділення є головним центром в Україні, що надає допомогу згідно світових стандартів пацієнтам з нейроендокринною патологією (акромегалія, хвороба Кушинга, гіперпролактинемія).

Ми працюємо заради вашого здоров’я! Подолаємо хворобу разом!

Історія хірургії пухлин гіпофіза в інституті нейрохірургії

До найважливіших науково-практичних проблем нейроонкології, які розробляються в Інституті нейрохірургії міста Києва на протязі всієї його півсторічної історії, належить проблема лікування пухлин гіпофізу.

Відповідно до положень, висунутих проф. О.І.Арутюновим при розгортанні досліджень з цієї проблеми, першочерговим завданням було вивчення та опанування сучасних досягнень передових нейрохірургічних клінік світу.

Захоплення керівника інституту нейрохірургії даною проблемою знайшло відображення у його постійній участі в підготовці та виданні першого бібліографічного збірника-покажчика (1961). Ряду спеціалістів були поставлені конкретні завдання по підготовці реферативних оглядів з різноманітних розділів проблеми. На рубежі 50-60 років відомі варіанти транскраніальних хірургічних доступів до пухлин селярної області та методик їх видалення були опановані при безпосередній участі проф. О.І.Арутюнова та його учнів.

На цьому етапі при детальному аналізі все ще досить частих несприятливих результатів хірургічних втручань з приводу аденом гіпофізу були усвідомлені головні причини невдач. Було встановлено, що вони складаються, в основному, з неадекватності передопераційних клініко-діагностичних уявлень про локалізацію, величину та ступінь анатомічного і функціонального дефекту, пов’язаного з ушкодженням пухлиною вітально важливих краніоцеребральних структур, травматичності хірургічних втручань, недосконалістю анестезіологічного

забезпечення та післяопераційного ведення цих хворих. Про це в доповіді "Наш досвід хірургічного лікування аденом гіпофіза та краніофарінгіом" на Всесоюзній конференції в Москві (1962) було сказано А.І.Арутюновим.

Таким чином, була намічена програма наступних наукових досліджень з цієї проблеми, практичного опанування нових медичних технологій в області рентген-інструментальної та лабораторної діагностики, удосконалених загальної хірургічної обладнаності та методик оперативних втручань, використання досягнень ендокринології та нейроанестезіології.

Наукові дослідження інституту нейрохірургії в Києві

Виконання наукових розробок та практичне опанування їх результатів з перерахованих напрямків відбувалось (і відбувається за теперішнім часом) паралельно і, як правило, у відповідності із загальним розвитком сучасної нейрохірургії.

Виділення певних етапів в історичному плані дозволяє оцінити масштабність проблеми, її складності та особливості, її теперішній стан та окреслити перспективи майбутньої роботи.

Початковий етап досліджень в кіївськом інституті нейрохірургії

Початковий етап в історії розвитку досліджень в інститут нейрохірургії в Києві з проблеми хірургічного лікування пухлин гіпофізу (умовно біля 30 років) може бути визначений як етап удосконалення уявлень про топографо-анатомічні особливості співвідношень цих новоутворень зі структурами, що оточують пухлину (А.П.Ромоданов, Ю.П.Зозуля, М.І.Шамаєв, С.А.Ромоданов та ін.), поглибленого вивчення основних клінічних синдромів при різних варіантах переважного розповсюдження пухлини (Я.В.Пацко, Л.М.Зозуля, Г.О.Педаченко, Н.П.Гук,

О.Є.Дунаєвський, І.Г.Кисєльова та ін.), удосконалення діагностики та техніки оперативних втручань (А.П.Ромоданов, Ю.П.Зозуля, О.О.Лапоногов та ін.).

Діагностичні можливості перших років вивчення аденоми гіпофіза в інституті нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова обмежувались рентгенографією черепу, пневмоенцефалографією, а з 1962 року –ангіографією (Я.Й.Гейнісман, Ц.М.Сорочинський, Г.С.Даніленко, Ю.П.Зозуля).

Ставились окремі наукові завдання з діагностики та хірургічного лікування аденоми гіпофіза, які в період 1963-1969 рр. знаходять відображення в роботах В.Г.Караванова.

Ці повідомлення стосуються особливостей обмінно-ендокринних розладів та ранньої діагностики аденоми гіпофізу. Необхідно підкреслити почату в той час і відображену в публікаціях 1972-1974 рр. діагностичну направленість Ю.П.Зозулі, Г.С.Даніленко та М.О.Цимбала з ангіографічних ознак та ангіотопометричного аналізу церебральних ангіограм в діагностиці пухлин гіпофізу. Самі ці роботи в певній мірі дозволили підійти до наступного етапу, якій визначав подальший розвиток хірургічного аспекту проблеми.

Ми вважаємо за необхідне внести деякі пояснення. Сьогодні, коли лікування ендоселярних гормонально-активних аденом гіпофізу починається з консервативного, а у випадках неефективності останнього - стає предметом малотравматичної транссфеноїдальної хірургії, ці роботи можуть здаватися незначними. Справа в тому, що ті ж роки співпадають з впровадженням стереотаксичної нейрохірургії. Як альтернатива складному та травматичному двосторонньому субфронтальному доступу при пухлинах ендоселярної локалізації висувається стереотаксична транссфеноїдальна кріодеструкція. Саме цей метод, яким в період з 1970-1976 рр. оперовано понад 30 хворих, потребує точного знання проміжку між інтракавернозними ділянками внутрішніх сонних артерій для запобігання можливих ускладнень.

Роботи О.О.Лапоногова та Я.В.Пацко про транссфеноїдальну кріодеструкцію аденом гіпофізу та особливості самої методики, опубліковані в 1972-1974 рр., підкреслюють її успішне використання.

Керівником онкологічної клініки – проф.Ю.П.Зозулею – ставиться завдання опанування та впровадження в роботу інституту транссфеноїдальної хірургії аденом гіпофіза з безпосереднім видаленням пухлини. Проте, потреби та можливості клініки все ж концентрувались на питаннях вдосконалення методик транскраніальних операцій у випадках аденом гіпофізу з різним ступенем екстраселярного поширення, оскільки післяопераційна смертність при таких аденомах в той час в інституті складало 32,6% (О.Л.Духін, 1974). Знову стає наочною нестача своєчасної діагностики захворювання. Аденоми гіпофізу зі значним екстраселярним поширенням (гігантські) складають 44%, а за даними НДІ ім.Бурденко, навіть перевищують 50%!

Республіканський збірник "Нейрохірургія" 1974р. повністю присвячується діагностиці та хірургічному лікуванню пухлин селярної локалізації головного мозку, в зміст якого входять і роботи з хірургічного лікування аденом гіпофізу, що визначають накопичене на той час коло проблем.

А.П.Ромоданов та Ю.П.Зозуля детально висвітлюють особливості методики та техніки оперативних втручань в залежності від розмірів та варіантів переважного розповсюдження аденом. Значною є питома вага досліджень по вивченню топографо-анатомічних варіантів пухлин гіпофіза (Я.В.Пацко, С.А.Ромоданов, М.І.Шамаєв, І.Г.Рашеєва), анестезіологічному забезпеченню операцій (О.Л.Духін, П.В.Спасиченко). Всі зусилля роботи інституту та концентрація наукової діяльності підпорядковані одній меті - поліпшити результати хірургічного лікування аденом гіпофіза. Це і визначить всю наступну наукову роботу в цьому напрямку, результати якої будуть представлені в 1987р. в докторській дисертації Я.В.Пацко "Аденоми гіпофізу зі значним екстраселярним поширенням". Дисертація Я.В.Пацко стала вагомим науковим вкладом в проблему діагностики та хірургічного лікування аденом гіпофізу та відрізнялася рядом принципових положень теоретичного та практичного значення. В роботі виділена топографо-анатомічна характеристика гігантських аденом гіпофізу, відмічено значний (71%) інвазивній характер аденом незалежно від їх гістологічної структури та гормональної активності, що визначило необхідність розширення діагностичних завдань.

Практичні висновки про покази та протипокази до хірургічного лікування аденом гіпофізу, визначення факторів, суттєво впливаючих на результати операцій при обмеженому та інвазивному багатонаправленому рості аденом, знизили післяопераційну летальність в 2-2,5 рази. Публікації Я.В.Пацко в період над дисертацією разом з Ю.П.Зозулею, С.А.Ромодановим, М.І.Шамаєвим є закінченими та обгрунтованими положеннями, що стосуються хірургічного лікування аденом гіпофізу, які вражають печеристі пазухи; анатомо-мікрохірургічних особливостей васкуляризації параселярних позамозкових пухлин та значення особливостей кровообігу аденом гіпофізу в тактиці мікрохірургічних втручань. Визначаються фактори, що обмежують можливості мікрохірургічного видалення аденом гіпофізу. Наукові розробки стали складовою частиною статті "Гіпофіз. Пухлини. Хірургічне лікування", що надрукована у 3-му Виданні ВМЕ в 1977р., т.6, с.23-29. і стали довідниковим матеріалом широкого кола медиків колишнього СРСР.

Транссфеноїдальні операції при аденомах гіпофізу зі значним екстраселярним поширенням

Стаття "Транссфеноїдальні операції при аденомах гіпофізу зі значним екстраселярним поширенням" (Я.В.Пацко, О.М.Гук, М.В.Плавський, 1987), є відображенням нового етапу, якій продовжується і сьогодні. Цей етап у вирішенні проблеми хірургічного лікування аденом гіпофізу можливо визначити як етап диференційованого використання та вдосконалення транскраніальних та транссфеноїдальних операцій.

Транссфеноїдальні операції з приводу аденом гіпофізу ендоселярної локалізації біли впроваджені в практику роботи інституту в 1978р. Першу операцію виконали проф. Ю.П.Зозуля та Я.В.Пацко трасфеноїдальним сублабіальним доступом. До 1984р. цих операцій було проведено біля 20. В межах методики вдосконалення власне транссфеноїдального доступу була віддана перевага трансназосубмукозному транссептальному з розрізом шкірної частини перетинки носа, а в майбутньому і уникаючи останнього. Остання модифікація є переважаючою як найменш травматична, яка набагато швидче виконується і дає можливість запобігти порушення трофіки різців верхньої щелепи. Транссфеноїдальний трансназосубмукозний доступ з тимчасовою мобілізацією хряща був опанований в межах наукового співробітництва київського НДІ нейрохірургії з Національним інститутом нейрохірургії Угорщини в період 1984-1986 рр. (С.А.Ромоданов, О.М.Гук, В.О.Пазюк). В ці роки була закладена основа переносу принципів транссфеноїдальної хірургії аденом гіпофізу від ендоселярної до ендосупраселярної локалізації і навіть гігантських.

Серед 20 аденом гіпофізу зі значним екстраселярним поширенням, оперованих транссфеноїдальним доступом, не було летальних результатів, всі хворі виписані з покращанням зорових та ендокринних функцій. Таким чином, вся попередня робота, яка базувалась на вивченні особливостей макро- та мікротопографічних взаємовідносин великих та гігантських пухлин гіпофіза зі структурами, що їх оточують, особливо при інвазивному багатоспрямованому рості, стало сильним поштовхом до розвитку транссфеноїдальної хірургії, в Київському НДІ нейрохірургії. Діагностичні можливості аксиальної комп’ютерної томографії (АКТ), впровадженої в роботу інституту в 1982р., значно сприяли цьому факту.

Створення відділення хірургії аденоми в Інституті нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова

У 1988р київському інституті нейрохірургії за ініціативою акад.А.П.Ромоданова, створюється вузькопрофільне спеціалізоване відділення транссфеноїдальної хірургії аденом гіпофізу з рентгенопераційною, в якому за період 1988-2000рр. виконано понад 1000 транссфеноїдальних операцій. Завідує відділенням к.м.н. Гук О.М., постійну консультативну допомогу надавав проф. Я.В.Пацко.

У відділенні виконано 3 кандидатські дисертації: Дюшеєвим Б.Д. з хірургічного лікування кістозних аденом гіпофізу; Возняком О.М. з приводу аденом гіпофізу у осіб похилого віку; Гуком М.О. по діагностиці та лікуванню аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом. Виконується дисертація по акромегалії (Закордонець В.О.), та кандидатська дисертація, присвячена хворобі Кушинга (Даневич Л.О.)

Відділення постійно працює над вдосконаленням різноманітних модифікацій транссфеноїдального доступу, розширюючи мікрохірургічні можливості транссфеноїдального видалення аденом гіпофізу з різним ступенем екстраселярного поширення.

Збільшується кількість оперованих хворих з мікроаденомами гіпофіза. Остання обставина пов’язана з можливостями ранньої діагностики аденом за допомогою магнітно-резонансної томографії (з 1995 року).

Співвідношення оперованих транссфеноїдальним та субфронтальним доступами хворих 5:1 наприкінці ХХ сторіччя вже не сприймається як невиправдане “захоплення” транссфеноїдальною хірургією. Покази до застосування останньої при розвитку микрохірургічної техніки та загальної тенденції до малоінвазивних втручань значно розширені.

На даний момент транскраніальні втручання застосовуються менше, ніж у 5% хворих на аденоми гіпофіза. При цому, смертність при хірургічному лікуванні аденом гіпофізу загалом в Інституті нейрохірургії за останнє десятиріччя знизилась до показників нижче за 1 %.

Наш інституті нейрохірургії в Києві знаходиться за адресою вул. Платона Майбороди 32